Сова – красивий і дуже сильний птах, який зачаровує всіх своєю величчу!

 Сьогодні наш 1-А клас створював її образ із сухого осіннього листя. Маленькі талановиті пальчики учнів так старанно викладали на картоні свої матеріали, що вийшли цілі шедеври!

Ось наші прекрасні роботи!

Дорослі, а Ви знали, що …

Сова є амбівалентним символом. Це птах мудрості, але також мороку та смерті. Бувши атрибутом богині Афіни, сова символізує мудрість, пізнання. Сови мають здатність бачити вночі, бачити все навколо, не рухаючись з місця, а лиш повертаючи голову, у них мудрий проникливий погляд. Безшумний нічний політ, очі, що світяться, й жахливі крики вплинули на те, що сову пов'язували зі смертю й окультними силами. Її вважали птахом смерті в Древньому Єгипті, Індії, Центральній та Північній Америці, Китаї та Японії. Як нічний птах сова — символ смутку, туги та самітності. Крім того, вона уособлює спустошення й нещастя, темряву, ніч, дощ. У багатьох традиціях сови несуть загрозу, провіщають біду. На сов можуть перекидатися відьми, чаклуни, злі духи. Їй приписували дар пророцтва, можливо, через здатність бачити в темряві.

Колись сова була символом здатності не почувати страху перед темрявою, тобто знати таємниці, зазвичай приховані від смертних. Проте з часом, за пізньої античності та в середні віки, забобонність надала сові демонічного значення. Сьогодні це емблема проникливості та книжкової ерудиції.

В єгипетській системі ієрогліфів сова символізує смерть, ніч, холод та пасивність. Вона належить до царства нічного сонця, яке спустилося за обрій й перетинає озеро або море темряви.

В індуїзмі це емблема Ями, володаря царства мертвих. В Індії сову шанували як покровительку ночі й посланця загробного світу, покликаного проводжати душі в царство мертвих. Крім того, сова слугує верховною твариною богині Дурги, дружини Шиви в одній з її грізних іпостасей.

У Китаї сова відносилась до принципу «ян» й вважалася емблемою «жовтого пращура», культурного героя Хуан-Ді. Вона асоціювалася з блискавкою та громом, літнім сонцестоянням. З іншого боку, її пов'язували з жорстокістю, злом, злочином, смертю, невдячними дітьми. Сова присвячена ковалям; за древніх часів вона була покровителькою днів, коли ковалі кували мечі та чарівні дзеркала.

Для індіанців Північної Америки сова символізувала мудрість й пророцтво, вважалося, що вона може прийти на допомогу. Пір'я сови в головному уборі виконувало функції захисту.

У Древній Мексиці богиня дощу вшановувалась у вигляді священної сови. В ацтеків та майя сова символізувала певну демонічну нічну істоту, злі передвістя та була атрибутом бога підземного світу, вісником смерті чи провідником душ у потойбічному світі.

У Перу зустрічаються зображення жертовного ножа у формі півмісяця, на якому можна бачити божество з дзьобом сови чи пугача. Таким чином, символ сови чи пугача пов'язується зі смертю та жертвою.

У греко-римській традиції сова символізувала мудрість й була супутницею й атрибутом богині Афіни (Мінерви). Сова Афіни — птах нічний, птах темряви та лісу. Сова зустрічається в якості атрибуту алегоричних фігур Ночі та Сну. З совою пов'язана одна з мойр — Атропос («невідворотна»), що переривала нитку життя.

Із афінської традиції бере своє походження й мудра сова європейських казок та байок, й сова, що сидить на стосі книжок, — емблематичне зображення мудрості.

У християнстві сова символізувала сили темряви, запустіння, усамітнення, журбу, лихі вісті. Крик сови — це «пісня смерті». Як істота, що веде нічний спосіб життя й загалом загадкова, сова стала символом погані й чаклунства. Крім того, сова символізує самоту, вона фігурує в сценах, що зображують пустельників, які моляться. Однак віддавна вважається, що сову наділено мудрістю, у цій якості вона присутня на зображеннях св. Ієроніма. Є в сови й інше значення, в якому вона проявляється як атрибут Христа, який пожертвував собою заради Людства. Саме цим пояснюється присутність сови в сценах розп'яття.

У юдаїзмі нічний демон жіночої статі Лиліт (злий дух) зображується в товаристві сови.

Сова в слов'янстві відносилася до гурту нечистих птахів і наділялася демонічними властивостями. За повір'ями, поява сови біля хати провіщало смерть або пожежу. У шлюбній символіці вона виступає як символ удови чи старої діви. Символ сови використовувався й як оберіг. Сові також приписували роль хранительки підземних багатств, скарбів, розрив-трави, яка допомагає відмикати будь-які замки.